Сімейний ретрит «Гармонія» 2020
- admin
- 13 мар. 2020 г.
- 4 мин. чтения
Обновлено: 19 мая 2020 г.
– Надзвичайно хочемо, аби такі відпочинки організовували якомога частіше, – з цими словами 15 подружніх пар, один із партнерів у яких має інвалідність, залишали Сімейний Ретрит під назвою «Гармонія». Тривав він із 4 до 7 березня 2020 року на території Ретрит Центру євангельської церкви «Фіміам», що в селі Заозерне на Любомльщині.
Разом із чудовими командами Реабілітаційного комплексу «Агапе Україна», Місії «Джоні та друзі», а також викладачами й студентами Північно-Західного університету святого Павла штату Міннесота, США, родини провели чотири незабутніх дні. Варто зауважити, що студенти цього американського ВУЗу вивчають медсестринську справу. Тож із радістю допомагали кожній сім’ї в будь-яких ситуаціях. Посередниками ж у спілкуванні стали українські волонтери.
Викладачі університету теж поділилися своїми знаннями. Зокрема, доцентка навчального закладу, дипломована медсестра Енн Скогланд провела для родин семінар на тему «Скринінг стану здоров’я». Вона розповіла, що ставлення людей до медичних обстежень часто однакове як в Україні, так і в США. Адже ми боїмося відвідувати лікарні з однакових причин: незнання, до яких саме медпрацівників звертатися, недовіра до них, нестача коштів та багато іншого. Коли ж нарешті знаходимо час, можливість і бажання потрапити на консультацію, буває занадто пізно.
Професорка Скогланд також розповіла про те, на що саме під час скринінгу людям різного віку потрібно звертати увагу, зокрема дітям, підліткам, дорослим, а також людям із інвалідністю. Поділилася й історією про те, як вчасне обстеження допомогло її матері виявити онкозахворювання на ранньому етапі. Далі ж лікарі призначили необхідне лікування і змогли врятувати життя. Якби ж вона зволікала з візитом до медзакладу, навряд чи можна було очікувати чогось позитивного.
Щодо декана факультету медсестринської справи Північно-Західного університету святого Павла Джинджер Вольгемут, то вона провела семінар про важливість збереження гармонії у шлюбі. Зокрема розповіла про те, що кожна людина виявляє та сприймає любов по різному. Для когось це – час, проведений разом, виявлена допомога, слова підбадьорення або обійми й доторки. А комусь достатньо лишень подарунків. На основі цього виділяють 5 «мов любові». Знаючи їх, подружжя можуть уникнути багатьох конфліктів у стосунках.
Відтак, професорка Вольгемут запропонувала подружнім парам пройти невеликий тест та з’ясувати, якою ж із п’яти говорить кожен партнер у шлюбі. По тому ж чоловік і дружина обговорювали свої результати та вчилися проявляти почуття зрозумілими для коханих мовами.
Родзинкою відпочинку став останній романтичний вечір у Ретриті. З плином років, зберегти пристрасть у подружньому житті буває непросто. Коли ж одного з партнерів вражає інвалідність, стає зовсім не до цього. Тож сім’ї з радістю перенеслися на трішки до Парижу, де під мелодійну французьку музику ласували смачними стравами та, забувши про всі інвалідності, спілкувалися одне з одним. Виконанням власних пісень потішив також Олег Лось.
Аби ж батьки могли побувати на такому своєрідному побаченні, на дітей чекала окрема програма. Разом із волонтерами з України та США, вони бавилися, стрибали, співали кумедних пісень та навіть виготовляли браслети. Крім того, малеча мала можливість спробувати свої сили в мистецтві та намалювати чарівне совеня.
До слова, наприкінці святкової зустрічі ведучі попросили чоловіків та дружин написати на невеликих клаптиках паперу по 5 речей, котрі вони цінують один в одному, та закрити їх у невеликі прозорі колби. Коли ж у стосунках між ними виникатимуть певні труднощі, запропонували діставати по одному клаптику і ще раз нагадувати собі, що разом вони зможуть подолати все. Адже шлюб – це не лише емоції. Його цінність не втрачається, коли приходять проблеми. Навпаки, тоді вона збільшується.
Крім того, прекрасним подарунком для кожної сім’ї стали магніти з правилами дому, серед яких: дякувати та говорити добрі слова один одному, разом мріяти, радіти, довіряти, дарувати поцілунки, прощати, навіть, коли важко, та багато інших. Після повернення додому нагадуванням про чудово проведений час у Ретриті «Гармонія» також буде невелика картина, яку подружжя малювали разом.
Зрозуміло, що усім родинам відпочинок надзвичайно сподобався. Тому не дивно було чути побажання, аби подібні ретрити й зустрічі відбувалися якомога частіше. Адже людям із інвалідністю та їхнім чоловікам чи дружинам бракує такого спілкування. Разом із тим, подружжя Володимира (під час аварії отримав важку травму спинного мозку на рівні шийного відділу) і Тетяни Грицанів зауважили:
– В Ретриті ми познайомилися з сім’ями, які теж багато чого пережили у своєму житті. Це дало нам віру в себе, без якої важко було б жити і спілкуватися далі. Також атмосфера тут дуже піднесена, яка надихає та приносить благословення, щоб не розчаровуватися, не падати духом, а продовжував жити. Жити з радістю і щодня дякувати БОГУ за ті випробування, які ми маємо. І за те, що ВІН нас любить. Тому слава БОГУ за все!
Anne Skoglund, MSN (магістр медсестринства), RN(дипломована медсестра), Assistant Professor of Nursing. Ginger F. Wolgemuth, Ph.D., Chief Nurse Administrator, Assistant Dean.
Олексій та Віка Новари:
Приїхали з Луцька з моєю дружиною Вікторією. Сподобалися семінари та групи. Групи сподобались тим, що вони нам нагадували про нашу головну роль як родини, щоб жити у тій гармонії, яку створив ГОСПОДЬ.
На семінарі сподобалося, що чітко і доступно дали інформацію про те, як нам потрібно підтримувати своє здоров’я. Це правильно. Нам потрібно досліджувати наш організм. Звичайно, хотілось би, щоб такі зустрічі, ретрити, збір сімей відбувалися якомога частіше. Це корисно нам зустрічатися та спілкуватися. І дізнаватися один про одного більше. І слухати СЛОВО БОЖЕ, повторювати його для себе.
Корисної інформації дуже багато. Ми взяли для себе з дружиною ось цих п’ять мов любові на кожен день. Все було чудово та з любов’ю. Дякуємо команді за підготовку. Розкішний був вечір, розкішні зустріч та час. Дякуємо команді з Америки, які нам служили, і ми їм служили.
Дякую дружині, яка була зі мною, підтримувала мене, служила мені.
Привіт! Мене звати Віка, це – мій чоловік Олексій. Ми приїхали сюди з Луцька, приїхали вперше. …
Ми приїхали вперше на сімейний Ретрит. Ніколи не були на таких семінарах. І це круто тут бути. Ми багато для себе дізналися, відкрили, чого нам не вистачає в родині, а чого вистачає. Ми приїхали і як учасники, і трішки послужити – навчити інших людей, як можна трішки розслабитися і помалювати. З дорослими ми малювали гармонію (пташок на гілці – авт.), а з дітками малюватимемо совенят завтра.
Нам дуже все сподобалося. Дякуємо величезне, що ви робите таку величезну роботу. Це дуже класно! Цього дуже не вистачає таким людям, як ми. Дуже не вистачає таких зустрічей для таких людей, як ми. Тому що рідко куди їдеш, десь побуваєш і тим паче почуєш щось корисне для своєї сім’ї.
Володя і Тетяна:
Привіт! Мене звати Володя, а мою дружину – Тетяна. У нас є дві донечки – Евеліна і Златка, одній 7 рочків, іншій – 2,5. Я в цей час проходив реабілітацію в Реабілітаційному комплексі «Агапе Україна», де працюють дуже гарні працівники. Відповідальні і які видно, що люблять людей.
Коли ми перебували на реабілітації, нас запросили у сімейний ретрит. Ми тут провели 3 незабутні дні, тому що передусім ми познайомилися з сім’ями, які теж багато чого пережили у своєму житті і дали нам віру в себе, без якої важко було би жити і спілкуватися далі.
Comments